Формування професійно-методичної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту засобами класичної аеробіки
Abstract
Актуальність. Оновлення професійної підготовки фахівців сфери рухової активності потребує переходу від засвоєння окремих технічних елементів до здатності самостійно проєктувати, проводити й оцінювати заняття. Класична аеробіка має значний дидактичний потенціал, оскільки поєднує рухово-технічну, музично-ритмічну, організаційну та здоров’язбережувальну складові, однак у наукових працях вони часто розглядаються фрагментарно. Особливої ваги набуває узгодження власної рухової майстерності здобувача з умінням навчати інших, керувати групою, диференціювати складність і забезпечувати безпечність навантаження. Мета й методологія дослідження. Мета – теоретично обґрунтувати структуру професійно-методичної готовності до викладання класичної аеробіки та розробити методичну модель її розвитку в межах відповідного освітнього компонента. Проведено категоріальний контент-аналіз 11 рецензованих публікацій 2021–2026 років. Одиницею аналізу була наявність виразного акценту на одному з шести компонентів підготовки. Категорії кодувалися за фактичним представленням відповідного аспекту в меті, моделі, методах, результатах або висновках публікації. Розраховано абсолютні частоти, відсоткові частки та 95 % довірчі інтервали Вілсона. Результати дослідження. Найчастіше у відібраних працях представлено когнітивно-методичний (81,8 %) та організаційно-проєкту-вальний (72,7 %) аспекти; рідше – мотиваційно-ціннісний (54,5%), рухово-технічний (45,5%), рефлексивно-оцінювальний і цифрово-інноваційний (по 36,4%). На цій підставі запропоновано п’ятикомпонентну структуру та поетапну методику, яка передбачає діагностично-мотиваційний, техніко-ритмічний, методично-проєктувальний, квазіпрофесійний і рефлексивно-корекційний етапи. Розроблено критерії оцінювання, що поєднують змістово-методичну, техніко-ритмічну, проєктувально-організаційну, комунікативну та рефлексивну характеристики професійної дії. Висновки. Ефективна підготовка до викладання класичної аеробіки має інтегрувати якість власного рухового виконання з педагогічним проєктуванням, дозуванням навантаження, музичним конструю-ванням, безпекою, комунікацією й рефлексією. Запропонована модель може бути використана для оновлення робочої програми дисципліни та подальшої експериментальної перевірки.
BibTeX
@article{atamas2026формування,
title = {{Формування професійно-методичної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту засобами класичної аеробіки}},
author = {Olga Atamas and Zhanna Hrytsyshina},
journal = {Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві},
year = {2026},
month = oct,
doi = {10.29038/2220-7481-2026-03-31-36},
url = {https://doi.org/10.29038/2220-7481-2026-03-31-36},
note = {CC BY-NC},
}
RIS
TY - JOUR
TI - Формування професійно-методичної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту засобами класичної аеробіки
AU - Olga Atamas
AU - Zhanna Hrytsyshina
PY - 2026
DA - 2026/10/27
JO - Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві
DO - 10.29038/2220-7481-2026-03-31-36
UR - https://doi.org/10.29038/2220-7481-2026-03-31-36
AB - Актуальність. Оновлення професійної підготовки фахівців сфери рухової активності потребує переходу від засвоєння окремих технічних елементів до здатності самостійно проєктувати, проводити й оцінювати заняття. Класична аеробіка має значний дидактичний потенціал, оскільки поєднує рухово-технічну, музично-ритмічну, організаційну та здоров’язбережувальну складові, однак у наукових працях вони часто розглядаються фрагментарно. Особливої ваги набуває узгодження власної рухової майстерності здобувача з умінням навчати інших, керувати групою, диференціювати складність і забезпечувати безпечність навантаження. Мета й методологія дослідження. Мета – теоретично обґрунтувати структуру професійно-методичної готовності до викладання класичної аеробіки та розробити методичну модель її розвитку в межах відповідного освітнього компонента. Проведено категоріальний контент-аналіз 11 рецензованих публікацій 2021–2026 років. Одиницею аналізу була наявність виразного акценту на одному з шести компонентів підготовки. Категорії кодувалися за фактичним представленням відповідного аспекту в меті, моделі, методах, результатах або висновках публікації. Розраховано абсолютні частоти, відсоткові частки та 95 % довірчі інтервали Вілсона. Результати дослідження. Найчастіше у відібраних працях представлено когнітивно-методичний (81,8 %) та організаційно-проєкту-вальний (72,7 %) аспекти; рідше – мотиваційно-ціннісний (54,5%), рухово-технічний (45,5%), рефлексивно-оцінювальний і цифрово-інноваційний (по 36,4%). На цій підставі запропоновано п’ятикомпонентну структуру та поетапну методику, яка передбачає діагностично-мотиваційний, техніко-ритмічний, методично-проєктувальний, квазіпрофесійний і рефлексивно-корекційний етапи. Розроблено критерії оцінювання, що поєднують змістово-методичну, техніко-ритмічну, проєктувально-організаційну, комунікативну та рефлексивну характеристики професійної дії. Висновки. Ефективна підготовка до викладання класичної аеробіки має інтегрувати якість власного рухового виконання з педагогічним проєктуванням, дозуванням навантаження, музичним конструю-ванням, безпекою, комунікацією й рефлексією. Запропонована модель може бути використана для оновлення робочої програми дисципліни та подальшої експериментальної перевірки.
SN - 2220-7481
SN - 2410-2156
ER -